Перейти до основного вмісту

Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні

 

Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. 
 
☝️🔥 При цьому відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.
📎 Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).
 
☝️ Доводи касаційної скарги про те, що, визначаючи графік спілкування батька з дитиною, судами не враховано розклад уроків у школі, в якій навчається дитина, та відвідування нею додаткових занять не заслуговують на увагу й не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки ❗️❗️❗️ здобуття дитиною освіти та відвідування факультативів НЕ може обмежувати право батька на спілкування з дитиною. Крім того, судами враховано відвідування дитиною школи та додаткових занять й визначено графік спілкування у позаурочний час.
 
🕵️‍♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 07 червня 2023 року в справі №607/2272/22 (провадження № 61-2215св23) можна ознайомитися за посиланням: 👇👇👇
З повагою - адвокат Кулик Ю.В. 🇺🇦

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дія закону у часі: особливості правозастосовної практики Верховного Суду КАС ЦПК

 https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/958781/   Одним із найскладніших питань, які досить часто виникають у процесі вирішення судових спорів, є питання дії закону в часі. Такі питання можуть мати найрізноманітніші форми, зокрема визначення норми закону, яку слід застосувати до спірних правовідносин, які виникли у минулому, але на момент виникнення спору та/або розгляду справи в суді (тривалості відповідної адміністративної процедури) така норма втратила чинність або була суттєво змінена (шляхом розширення або звуження правомочностей суб’єкта приватного права або суб’єкта публічного права). Вирішуючи ці питання, обов’язково необхідно враховувати зміст конституційного принципу незворотності дії закону у часі та негайної дії норми процесуального права, а також аналізувати рішення Конституційного Суду України щодо порядку застосування норми права у часі та вже сформовану практику Верховного Суду із зазначеного питання. Позицію щодо незворотності дії в часі за

Заява - власноруч або друкована

 https://ibuhgalter.net/ru/articles/803     Почнемо з того, що трудове законодавство не містить приписів щодо оформлення заяви про прийняття на роботу. Згадки про таку заяву не містить і ст. 24 КЗпП , яка передбачає, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб — ДРЗДСС 1 , а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту, про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зазвичай, коли йдеться про працевлаштування без обов’язкового укладення трудового договору у письмовій формі, трудові відносини оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівник ознайомлюється під підпис. Однак вже давно сформувалася кадрова практика написання майбутнім працівником заяви про при

Помилки в юридичних текстах, які мають значення

 Источник https://loyer.com.ua/uk/pomylky-v-tekstah-yaki-vazhko-pomityty/   Розповсюджені помилки У випадку з авторською сліпотою ми просто не помічаємо власних помилок. Однак бувають ситуації, коли автори пишуть неправильно, бо не знають або забули як правильно. Нижче наведу найрозповсюдженіші помилки, які трапляються у юридичних текстах: Закон вступив в законну силу/дію Вступити можна в калюжу, а не силу. В українській мові краще писати — набирати чинності. Прийняти участь Це теж росіянізм. Українською правильно — взяти/брати участь . Копія вірна Вірним можна бути у коханні, а от якщо мова про документ, то — згідно з оригіналом. Заняття адвокатською діяльністю Правильно заняття , а не за Й няття. Термін/строк Термін і строк — це різні поняття. Термін — певний момент у часі (конкретна дата календаря, число, день). Строк — певний період у часі (може тривати години, дні, місяці, роки). На протязі Це калька з російської мови, що дослівно перекладається «на сквозняке». В українській м