fiat justitia et pereat mundus

Конституційний Суд України вважає, що положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, слід розуміти так, що у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-10#Text

 https://reyestr.court.gov.ua/Review/97565443?fbclid=IwAR3M-0qnAkvKWf2g2ysTk8bv0IyHhnbNXerXXQHfmb89WUBcsQOUmV5NSCY     V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ 36.           Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України ), вважає за необхідне зазначити наступне. 37.           Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України , відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім вип

Місцевий суд залишив без розгляду заяву неповнолітнього про видачу обмежувального припису стосовно матері, оскільки заяву подано особою, що не має цивільної процесуальної дієздатності. Адвокат в інтересах заявника оскаржив ухвалу суду в апеляційному суді, який повернув апеляційну скаргу через те, що адвокат не додав до неї договір про надання правової допомоги, а наданий адвокатом ордер не є достатнім доказом на підтвердження його повноважень як представника неповнолітньої особи. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасував таку ухвалу й передав справу на розгляд до суду апеляційної інстанції, зробивши такі правові висновки. Ордер, який виданий адвокатом і містить його підпис, є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема на подання та підписання апеляційної скарги від імені заявника. Не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права висновок про обов’язковість на

 http://polissya.net/2012-08-01-08-20-33/2012-08-01-08-21-09/3733-bezdomni-sobaku-obzjuvayt-vylutsi.html   https://zib.com.ua//ua/print/139307-hto_nestime_vidpovidalnist_za_napad_sobaki_dumka_suddi.html       Роз’яснює Марія Ревко , інспектор сектору превенції Володимирецького відділеня поліції: Якщо хтось утримує незареєстровану собаку, яку вигулюють без короткого повідка та намордника на вулицях та у місцях загального користування, наражаючи на небезпеку людей (вказана собака веде себе неконтрольовано, біжить за людьми чи за маленькими дітьми, що призводить до переляку), ВАМ НЕОБХІДНО звернутись в поліцію із заявою про припинення незаконних дій. Поліція зобов’язана припинити незаконні дії, оскільки: 1) відповідно до статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення правил тримання собак і котів) тримання незареєстрованих собак, або приведення їх в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свід

23 грудня 2020 року місто Київ справа № 712/11527/17 провадження № 61-18882св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:   головуючого - Ступак О. В., суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,   Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Висновок спеціаліста психолога є не належним доказом у справі з причини 1) не урахування психологом фактичних обставин справи, 2) не спілкування психолога з дитиною або одним із батьків, 3) не вивчення матеріалів справи.  Взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 18 червня 2019 року № 04/19, виконаного юридичним психологом ОСОБА_13 , апеляційний суд не врахував, що такий висновок психолога ґру

  У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) зроблено висновок, що «Декларація прав дитини не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та Закону № 1906-IV, а також не містить положень щодо набрання нею чинності. У зв`язку із цим Декларація прав дитини не потребує надання згоди на її обов`язковість Верховною Радою України і не є частиною національного законодавства України. Разом з тим положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конс

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод   Стаття 14 Заборона дискримінації Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. Протокол N 7  до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Стаття 5  Рівноправність кожного з подружжя      Кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх  відносинах зі  своїми  дітьми  користується  рівними  правами  та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі  та  у  випадку  його  розірвання.  Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких  заходів,  що  є  необхідними  в  інтересах дітей. Протокол N 12  до Конвенції про захист прав людини і  основоположних свобод (ETS N 177)   Стаття 1  Загальна заборона