fiat justitia et pereat mundus

 https://ibuhgalter.net/ru/articles/803     Почнемо з того, що трудове законодавство не містить приписів щодо оформлення заяви про прийняття на роботу. Згадки про таку заяву не містить і ст. 24 КЗпП , яка передбачає, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб — ДРЗДСС 1 , а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту, про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зазвичай, коли йдеться про працевлаштування без обов’язкового укладення трудового договору у письмовій формі, трудові відносини оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівник ознайомлюється під підпис. Однак вже давно сформувалася кадрова практика написання майбутнім працівником заяви про при

 https://reyestr.court.gov.ua/Review/100068068?fbclid=IwAR0n36A_sScEMNLFxh8teSwfp68jSYdLNSKm0OL1b5f7P23BUXoL4quYCa4   Постанова Іменем України 30 вересня 2021 року м. Київ справа №176/1955/20 провадження №61-11417св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:  ..... Доводи касаційної скарги про проведення зустрічей батька виключно у присутності матері є необґрунтованими, оскільки такі вимоги обмежують права батька та дітей на безперешкодне особисте спілкування. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що мати, усвідомлюючи інтереси дітей та виконуючи рішення суду щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми, має можливість морально підготувати їх до зустрічей з батьком, сприяти встановленню психоемоційного зв`язку батька з синами. Враховуючи обставини справи та вказані норми права, колегія суддів погоджується із висновками судів, що у зв`язку з наявністю конфлікт

 https://ukrainepravo.com/news/companies/legal-advice-clarification-of-the-judgment-2019/ Коли судове рішення у цивільній справі підлягає роз’ясненню Верховний Суд України у постанові Пленуму від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» звертав увагу судів, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним та чітким (пункт 8 постанови Пленуму). Поряд з цим може виникнути ситуація коли судове рішення є незрозумілим учасникам справи або виконавцю, що зумовлює складнощі у його виконанні. У такому випадку, суд може роз’яснити ухвалене ним судове рішення. Статтею 271 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна