Заява - власноруч або друкована

 https://ibuhgalter.net/ru/articles/803

 

 

Почнемо з того, що трудове законодавство не містить приписів щодо оформлення заяви про прийняття на роботу. Згадки про таку заяву не містить і ст. 24 КЗпП, яка передбачає, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб — ДРЗДСС 1, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту, про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Зазвичай, коли йдеться про працевлаштування без обов’язкового укладення трудового договору у письмовій формі, трудові відносини оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівник ознайомлюється під підпис. Однак вже давно сформувалася кадрова практика написання майбутнім працівником заяви про прийняття на роботу. До речі, така заява має зберігатися в особовій справі працівника (п. 12 гл. 2 розд. IV Правил № 1000/5 2).

Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Мін’юсту від 18.06.2015 р. № 1000/5.

Отже, виходимо з того, що заяві бути . Але наскільки принциповим є те, чи напише працівник цю заяву від руки чи текст заяви можна надрукувати на комп’ютері, а працівник лише поставить свій підпис?

Знов-таки, на практиці заяви здебільшого пишуться працівниками повністю від руки, водночас законодавчої заборони на роздруковану із комп’ютера заяву немає. Отже, обидві заяви — рукописна та комп’ютерна, — на наш погляд, є рівнозначними.

Слід зазначити, що суди також прихильно ставляться до надрукованих документів.

Так, наприклад, аналізуючи показання свідків у справі про адмінправопорушення, написані власноруч, суд зазначив, що ні КпАП, ні інші нормативні документи не містять вимог до форми опитування свідків, зокрема що такі пояснення мають бути написані власноруч, або заборони викладати пояснення свідків на надрукованих бланках (постанова Київського апеляційного суду від 25.05.2021 р. у справі № 359/100/21).

Аналогічного висновку дійшов і Київський апеляційний суд, підтримавши друковану форму протоколу огляду, оскільки, на думку суду, сучасні технології не виключають такої технічної можливості виготовлення документів (вирок від 18.03.2019 р. у справі № 754/2623/14-к).

В іншій справі суд також відхилив доводи щодо неналежного оформлення актів про самовільне підключення до мережі газопостачання (кілька актів були складені по-різному: один написаний від руки різними почерками, інший надрукований на комп’ютері). Однак суд зазначив, що скаржник не пояснив, яка норма правового акта передбачає, що відповідні акти мають бути обов’язково надруковані на комп’ютері або обов’язково написані від руки одним і тим самим почерком (постанова Вищого господарського суду України від 30.11.2016 р. у справі № 905/743/16).

Звісно, розглянуті судові справи не є трудовими, але висновки судів свідчать про підтримку надрукованих документів та відсутність пріоритету власноруч написаних заяв.

Водночас слід сказати кілька слів і про заяву про звільнення. До речі, тут є цікаве судове рішення, яке захищає саме рукописну заяву працівника.

Суть справи — оскарження наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зокрема, з тієї підстави, що припинення трудових відносин було вчинене без свідомого волевиявлення працівника та всупереч вимогам трудового законодавства, оскільки працівнику було запропоновано під диктовку написати залишок тексту на вже надрукованому бланку заяви, а отже, роботодавець позбавив працівника можливості власноруч викласти текст заяви згідно з дійсними намірами. Зауважимо, що справу працівник програв, але причиною програшу став лише пропуск місячного строку звернення до суду, встановленого ст. 233 КЗпП.

Звертаємо увагу, що суд, розглядаючи справу, зробив висновок на користь працівника, зазначивши, зокрема, що з огляду на зміст заяви, яка не містить повного власноручного написання та причин звільнення, ознайомлення працівника під підпис з порядком звільнення з комбінату з ініціативи працівника, подальша поведінка працівника однозначно свідчать про відсутність у нього станом на момент винесення наказу волевиявлення на звільнення, яке відбулося з односторонньої ініціативи роботодавця, а отже, є незаконним (постанова Донецького апеляційного суду від 01.06.2021 р. у справі № 265/596/20).

Отже, підсумовуючи, доходимо таких висновків:

• законодавство не містить приписів щодо форми заяви про прийняття на роботу (те саме стосується і заяви про звільнення);
• за відсутності законодавчих приписів заява працівника може бути написана як власноруч, так і надрукована на комп’ютері (можливим є також комбінований варіант);
• у разі звільнення працівника оптимальним варіантом для роботодавця є заява, написана працівником повністю власноруч.

Катерина Литвиненко, юристка