fiat justitia et pereat mundus

  Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 120/1647/20-а (адміністративне провадження № К/9901/34687/20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/103945754 .   Скаржник, який діє в інтересах неповнолітньої дитини, звернувся до суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, якою відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу повернено. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що при визначенні підстав звільнення від сплати судового збору суд враховує доходи батьків, а не дитини. Касаційна скарга, зокрема, мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, не врахував того, що позивачем у цій справі є саме малолітня особа, а її законний представник діє виключно в інтересах дитини, а тому дохід законного представника не має значення для встановлення спроможності оплатити судовий збір. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративно...

 Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

У постанові Верховного Суду від 30.06.2021 року у справі №204/8696/20-ц міститься правовий висновок, відповідно до якого позивач, який звільнений від сплати судового збору при пред'явленні позову, також звільняється від його сплати й при поданні апеляційної чи касаційної скарги, що повністю узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».