Перейти до основного вмісту

При поданні апеляційної скарги в інтересах малолітньої особи в цій справі представник позивача не зобов’язаний був сплачувати судовий збір

 Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 120/1647/20-а (адміністративне провадження № К/9901/34687/20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/103945754.

 

Скаржник, який діє в інтересах неповнолітньої дитини, звернувся до суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, якою відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу повернено. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що при визначенні підстав звільнення від сплати судового збору суд враховує доходи батьків, а не дитини.
Касаційна скарга, зокрема, мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, не врахував того, що позивачем у цій справі є саме малолітня особа, а її законний представник діє виключно в інтересах дитини, а тому дохід законного представника не має значення для встановлення спроможності оплатити судовий збір.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу позивача задовольнив, скасував ухвалу суду апеляційної інстанції і направив справу до цього суду для продовження розгляду.
Суд зазначив, що відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Таким чином, від сплати судового збору звільнені батьки, законні представники малолітніх чи неповнолітніх осіб, які звертаються із скаргами про захист прав та/або інтересів малолітньої чи неповнолітньої особи.
Водночас колегія суддів зауважила, що право на звернення до суду відповідно до ст. 5 КАС України виникає внаслідок порушення рішеннями, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи, яка просить про їх захист.
При вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору осіб, які є законними представниками малолітньої чи неповнолітньої особи, доречно виходити з того, чи спричинено оскаржуваними рішеннями, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушення законних прав та інтересів такої особи.
З огляду на те, що у цій справі оспорюється рішення відповідача, яким надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, у розмірі меншому, ніж було висловлено у проханні заявника, оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі особою, яка є законним представником позивача (малолітньої особи), спрямоване на захист прав та інтересів такої малолітньої особи.
Отже, при поданні апеляційної скарги в інтересах малолітньої особи в цій справі представник позивача не зобов’язаний був сплачувати судовий збір.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Судова справа: чи всі документи необхідно надсилати іншим учасникам? Богдан ШАБАРОВСЬКИЙ

 https://juscutum.com/sudova-sprava-chi-vsi-dokumenti-neobkhi/   12.10.2018    З прийняттям нових процесуальних кодексів в юридичній спільноті поширився міф про те, що всі документи, які ви плануєте подати в суд, потрібно попередньо надіслати іншим учасникам справи. На жаль, цей міф популярний і серед суддів. Одного разу я отримав зауваження від суду через те, що не направив іншій стороні заяву про виклик свідка. Брехня виглядає найбільш правдоподібно тоді, коли це наполовину правда. Так само і з направленням процесуальних документів: лише деякі з них слід направляти іншим учасникам справи. В процесуальних кодексах ніде не сказано, що всі документи перед подачею в суд необхідно направити іншим учасникам. Інакше це може дійти до абсурду. А заяву про ознайомлення з матеріалами справи теж потрібно направляти іншим учасникам? А про отримання копії судового рішення? З цього можна зробити простий висновок: попереднє направлення документів іншим учасникам справи...

Дія закону у часі: особливості правозастосовної практики Верховного Суду КАС ЦПК

 https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/958781/   Одним із найскладніших питань, які досить часто виникають у процесі вирішення судових спорів, є питання дії закону в часі. Такі питання можуть мати найрізноманітніші форми, зокрема визначення норми закону, яку слід застосувати до спірних правовідносин, які виникли у минулому, але на момент виникнення спору та/або розгляду справи в суді (тривалості відповідної адміністративної процедури) така норма втратила чинність або була суттєво змінена (шляхом розширення або звуження правомочностей суб’єкта приватного права або суб’єкта публічного права). Вирішуючи ці питання, обов’язково необхідно враховувати зміст конституційного принципу незворотності дії закону у часі та негайної дії норми процесуального права, а також аналізувати рішення Конституційного Суду України щодо порядку застосування норми права у часі та вже сформовану практику Верховного Суду із зазначеного питання. Позицію щодо незворотності дії в...

Заява - власноруч або друкована

 https://ibuhgalter.net/ru/articles/803     Почнемо з того, що трудове законодавство не містить приписів щодо оформлення заяви про прийняття на роботу. Згадки про таку заяву не містить і ст. 24 КЗпП , яка передбачає, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб — ДРЗДСС 1 , а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту, про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зазвичай, коли йдеться про працевлаштування без обов’язкового укладення трудового договору у письмовій формі, трудові відносини оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівник ознайомлюється під підпис. Однак вже давно сформувалася кадрова практика написання майбутнім працівником...