fiat justitia et pereat mundus

  Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.    При цьому відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).   Доводи касаційної скарги про те, що, визначаючи графік спілкування батька з дитиною, судами не враховано розклад уроків у школі, в якій навчається д

Постанова КЦС ВС від 07.06.2023 № 607/2272/22 (61-2215св23): https://reyestr.court.gov.ua/Review/111524407 Суддя-доповідач: Лідовець Р. А. Присутність матері під час спілкування батька з дитиною не є доцільною за наявності встановлених неприязних стосунків між батьками дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком   Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обстав

  У справі Богданов проти України (Bogdanov v. Ukraine) національні суди відхилили скаргу заявника на відмову поліції у наданні інформації про адресу нового місця проживання дитини, оскільки мати не надала згоди на розголошення відповідних даних згідно Закону України «Про захист персональних даних» та Закону України «Про інформацію».    ЄСПЛ визнав порушення ст. 8 Конвенції у звʼязку з тим, що процес прийняття національними судами рішення не забезпечив справедливого балансу конкуруючих прав.    Зокрема, відмова національних органів у наданні інформації про нову адресу проживання дитини ґрунтувалась на переслідуванні легітимної мети захисту права на особисте життя матері дитини, однак не було здійснено оцінку негативних практичних наслідків нерозголошення інформації для батьківських прав заявника, яких він не був позбавлений або обмежений; найкращих інтересів дитини; наявності ознак того, що розголошення заявнику адреси дитини призвело б до негативних наслідків для безпеки та благополуч