відповідальність за неналежне виховання домашнього улюбленця (чорновик)

 http://polissya.net/2012-08-01-08-20-33/2012-08-01-08-21-09/3733-bezdomni-sobaku-obzjuvayt-vylutsi.html

 

https://zib.com.ua//ua/print/139307-hto_nestime_vidpovidalnist_za_napad_sobaki_dumka_suddi.html

 

 

 

Роз’яснює Марія Ревко , інспектор сектору превенції Володимирецького відділеня поліції:

Якщо хтось утримує незареєстровану собаку, яку вигулюють без короткого повідка та намордника на вулицях та у місцях загального користування, наражаючи на небезпеку людей (вказана собака веде себе неконтрольовано, біжить за людьми чи за маленькими дітьми, що призводить до переляку), ВАМ НЕОБХІДНО звернутись в поліцію із заявою про припинення незаконних дій.

Поліція зобов’язана припинити незаконні дії, оскільки: 1) відповідно до статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення правил тримання собак і котів) тримання незареєстрованих собак, або приведення їх в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в не відведених для цього місцях, тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їх майну, а так само повторне упродовж року вчинення порушення з числа передбачених частиною 1 цієї статті – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб – від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2) відповідно до положень Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»: поводження з тваринами ґрунтується на принципах забезпечення безпеки, прав та законних інтересів громадян (стаття 4);власники тварин зобов’язані дотримуватися ветеринарно-санітарних норм та правил, вимог цього закону, інших нормативно-правових актів України (стаття 7).

Власниками тварини є юридична або фізична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, що не суперечать законодавству, і несе відповідальність за стан тварини та її дії згідно з чинним законодавством (стаття 7).

Місце та зона для вигулу собак – це територія, на якій власник має право вигулювати собаку без намордника та повідка за умови дотримання вимог цього Закону (стаття 7).

Реєстрація та облік тварин, що мають власників, – це процес обліку та ототожнення тварин шляхом збирання та занесення відповідної інформації щодо тварини та її власника до загальної електронної бази даних тварин, котрі мають власників або опікунів, видача власникам тварин реєстраційних посвідчень та відмітних знаків (жетонів)... (стаття 9).

Реєстрація та облік домашніх тварин, яких утримують фізичні та юридичні особи, здійснюється установами ветеринарної медицини, іншими установами та організаціями з обов’язковим наданням ними інформації

про зареєстровану тварину до держаних ветеринарних установ, що здійснюють ведення єдиної державної електронної бази даних тварин, котрі мають власників або опікунів. При реєстрації тварини установа, яка здійснює реєстрацію, видає власнику зареєстрованої тварини реєстраційне посвідчення, особистий номерний знак (жетон або інший відмітний знак встановленого законодавством зразка), який має бути постійно закріпленим на тварині (на ошийнику або іншим способом), а також ознайомлює власника тварини з Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та правилами утримання домашніх тварин, ветеринарно-санітарними вимогами щодо їх утримання, з розташуванням місць для дозволеного вигулу собак, притулків для тварин, місць захоронення (утилізації) трупів тварин, ветеринарних служб (лікарень) тощо (стаття 9).

Обов’язковій реєстрації та обліку підлягають собаки, що мають власників.

При реєстрації собаки, яка належить до потенційно небезпечної породи, її власник зобов’язаний надати довідку з кінологічного центру (клубу) про проходження ним спеціального навчання з утримання собак потенційно небезпечної породи (стаття 7).

Особа, яка утримує домашню тварину, зобов’язана:забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з реєстраційними позначками; зареєструвати тварину відповідно до вимог Закону; не допускати забруднення тваринами місць загального користування (стаття 19).

При утриманні домашньої тварини забороняється виводити без коротких повідків і намордників собак потенційно небезпечних порід. Особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною (стаття 19).

Собаки без повідків, а собаки небезпечних порід без повідків і намордників, можуть знаходитись поза місцями їх постійного утримання лише під час вигулу на встановлених для цього місцях або під час оперативного використання правоохоронними органами собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках (стаття 19).

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов’язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин (стаття 19).

Згідно зі статтєю 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

 

 

 

4. Вилов безпритульних тварин.

Тварини, у тому числі ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, що знаходяться без власника у громадських місцях (на вулицях, пляжах, скверах, ринках, дворах та ін.) вважаються безпритульними і підлягають вилову.

Вилов безпритульних (загублених, покинутих, залишених без  опіки і бродячих) тварин проводиться з метою:

---

• повернення їх володільцям;
• регулювання їх чисельності відповідно до вимог Закону   "Про захист тварин від жорстокого поводження"

Тимчасовій ізоляції підлягають домашні тварини, які завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція  може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.
Протягом 7 днів з дня ізоляції тварин мають бути обстежені та повернені власникам (або передані на лікування чи умертвіння у випадку загрози життю та здоров'ю оточуючих).

Вилов  домашніх  тварин,  як  правило,  проводиться за відсутності сторонніх осіб із 5-ї до 7-ї години або  після 20-ї години (влітку - після 22-ї години). 
Вилов забороняється окремими громадянами, окрім випадків загрози життю та здоров'ю оточуючих  

Забороняється використовувати методи вилову, технічні  пристрої і препарати, що травмують тварин або небезпечні для їх  життя і здоров'я.

 

-----------

Що говорить закон?

Аби розібратись у цих питаннях, визначимо спочатку, що ж являє собою така тварина в розумінні законодавства України.

У ст.180 Цивільного кодексу визначено, що тварини є особливим об’єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, установлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.

Відповідно до ст.1 закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 №3447-IV «тварини — біологічні об’єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові».

У цій же статті закону міститься визначення термінів «домашні тварини» та «безпритульні тварини». Домашні — «собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі». Безпритульні — «домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини».

У разі спричинення тілесних ушкоджень собакою чи іншою твариною постраждалий може розраховувати на відшкодування матеріальної шкоди:

• спричиненої майну — взуттю, одягу тощо (стст.22, 1166 ЦК);

• спричиненої здоров’ю — витрати на лікування, протезування, санаторно-курортне лікування, щеплення тощо (стст.1195—1199 ЦК).

Також постраждала особа може розраховувати на відшкодування моральної шкоди відповідно до стст.23, 1167—1168 цього кодексу.

Хто відповідає за завдану твариною шкоду?

Згідно зі ст.9 закону №3447-IV:

• правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування;

• особи, які утримують домашніх тварин, мають право з’являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх);

• супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку;

• особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана, зокрема, подбати про безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною твариною;

• при супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду;

• фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов’язані додержуватися вимог нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фіз- і юросіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Відповідно до ч.4 ст.12 закону шкода, заподіяна особі або майну фізособи, а також шкода, завдана майну юрособи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує. Таким чином, за шкоду, спричинену твариною, відповідає її власник (особа, яка її утримує).

Однак постає запитання: хто є відповідальним за шкоду, завдану безпритульною твариною?

Без власника, без відповідальності?

Згідно зі ст.24 закону, собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але перебувають без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, уважаються безпритульними й підлягають вилову. Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин органи місцевого самоврядування можуть створювати комунальні служби або підприємства з питань утримання тварин та поводження з ними в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин. Вилов собак, котів та інших домашніх тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.

Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, в якої вона була на утриманні та в користуванні. У разі відмови особи, в якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

Аналогічним чином зазначені правовідносини врегульовані і в ст.341 ЦК.

Отже, матеріальна та моральна шкода, завдана безпритульною (бездоглядною) твариною, має відшкодовуватись органом місцевого самоврядування, на території якого таку тварину виявлено.

Дії у випадку нападу тварини

Разом з тим слід звернути увагу на те, що факт спричинення тілесних ушкоджень домашньою чи безпритульною твариною потребує правильної фіксації. У разі укусу твариною слід по можливості зафіксувати (сфотографувати чи запам’ятати) її зовнішній вигляд, звернути увагу на наявність чи відсутність у неї ошийника (бирки, інших ідентифікаційних ознак), звернути увагу на те, чи перебувала вона в супроводі власника, роздобути відомості про його особу.

Слід в обов’язковому порядку звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою з метою фіксації факту спричинення твариною тілесних ушкоджень, а також установлення того, чи має вона власника. Такі відомості слугуватимуть доказами факту спричинення тілесних ушкоджень твариною, а також дозволять визначити, є ця тварина домашньою чи безпритульною.

Також необхідно пройти медичне обстеження, у ході якого будуть зафіксовані характер і локалізація тілесних ушкоджень, а також дістати відповідне лікування (за необхідності). Слід фіксувати витрати на лікування та зберігати документи на придбання препаратів, які в подальшому слугуватимуть доказами розміру матеріальної шкоди, спричиненої здоров’ю.

Якщо буде встановлено, що тварина є домашньою, тоді в разі відмови її власника від добровільного відшкодування завданої матеріальної та (або) моральної шкоди остання може бути відшкодована в судовому порядку за позовом постраждалої особи.

Якщо буде виявлено, що тварина є безпритульною, матеріальна та (або) моральна шкода підлягає відшкодуванню органом місцевого самоврядування теж у судовому порядку.