Перейти до основного вмісту

Представництво малолітньої дитини адвокатом

Місцевий суд залишив без розгляду заяву неповнолітнього про видачу обмежувального припису стосовно матері, оскільки заяву подано особою, що не має цивільної процесуальної дієздатності.

Адвокат в інтересах заявника оскаржив ухвалу суду в апеляційному суді, який повернув апеляційну скаргу через те, що адвокат не додав до неї договір про надання правової допомоги, а наданий адвокатом ордер не є достатнім доказом на підтвердження його повноважень як представника неповнолітньої особи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасував таку ухвалу й передав справу на розгляд до суду апеляційної інстанції, зробивши такі правові висновки.

Ордер, який виданий адвокатом і містить його підпис, є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема на подання та підписання апеляційної скарги від імені заявника.

Не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права висновок про обов’язковість надання для підтвердження повноважень адвоката як представника одночасно з ордером договору про надання правової допомоги, оскільки ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

З огляду на зміст ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру» ордер може бути оформлений, зокрема, адвокатом лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само за умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст.400-1 КК України).

Суд апеляційної інстанції не врахував, що неповнолітня особа, яка досягла 14-річного віку, може укладати договір з адвокатом виключно за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників, але відсутність такої згоди не нівелює правових наслідків укладення договору та наділення адвоката повноваженнями на представництво, окрім випадків визнання такого договору недійсним у судовому порядку.

У випадку представництва в суді малолітньої особи адвокат повинен надати суду докази наявності згоди її батьків на укладення договору про надання правничої допомоги. Представляючи особу, яка досягла 14 років, адвокат надає суду документи, що підтверджують повноваження на представництво (ордер, довіреність), без необхідності подання згоди батьків на укладення договору з таким адвокатом. При цьому суд не може вимагати пред’явлення договору про надання правової допомоги для підтвердження повноважень на представництво особи, яка досягла 14 років.

Також Верховний Суд звернув увагу на статті 4, 5 Європейської конвенції про здійснення прав дітей, які визначають право дитини подавати особисто або через інших осіб чи органи клопотання про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, що стосуються її у випадках, коли внутрішнє законодавство позбавляє суб’єктів батьківської відповідальності права представляти дитину в результаті виникнення у них конфлікту інтересів з останньою.

Постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 369/13467/20 (провадження № 61-18623св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/98267310.

https://yaizakon.com.ua/vs-vkazav-koli-advokat-maye-pravo-predstavlyati-ditinu-v-sudi-bez-zgodi-batkiv/

 

 

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Судова справа: чи всі документи необхідно надсилати іншим учасникам? Богдан ШАБАРОВСЬКИЙ

 https://juscutum.com/sudova-sprava-chi-vsi-dokumenti-neobkhi/   12.10.2018    З прийняттям нових процесуальних кодексів в юридичній спільноті поширився міф про те, що всі документи, які ви плануєте подати в суд, потрібно попередньо надіслати іншим учасникам справи. На жаль, цей міф популярний і серед суддів. Одного разу я отримав зауваження від суду через те, що не направив іншій стороні заяву про виклик свідка. Брехня виглядає найбільш правдоподібно тоді, коли це наполовину правда. Так само і з направленням процесуальних документів: лише деякі з них слід направляти іншим учасникам справи. В процесуальних кодексах ніде не сказано, що всі документи перед подачею в суд необхідно направити іншим учасникам. Інакше це може дійти до абсурду. А заяву про ознайомлення з матеріалами справи теж потрібно направляти іншим учасникам? А про отримання копії судового рішення? З цього можна зробити простий висновок: попереднє направлення документів іншим учасникам справи...

Дія закону у часі: особливості правозастосовної практики Верховного Суду КАС ЦПК

 https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/958781/   Одним із найскладніших питань, які досить часто виникають у процесі вирішення судових спорів, є питання дії закону в часі. Такі питання можуть мати найрізноманітніші форми, зокрема визначення норми закону, яку слід застосувати до спірних правовідносин, які виникли у минулому, але на момент виникнення спору та/або розгляду справи в суді (тривалості відповідної адміністративної процедури) така норма втратила чинність або була суттєво змінена (шляхом розширення або звуження правомочностей суб’єкта приватного права або суб’єкта публічного права). Вирішуючи ці питання, обов’язково необхідно враховувати зміст конституційного принципу незворотності дії закону у часі та негайної дії норми процесуального права, а також аналізувати рішення Конституційного Суду України щодо порядку застосування норми права у часі та вже сформовану практику Верховного Суду із зазначеного питання. Позицію щодо незворотності дії в...

Заява - власноруч або друкована

 https://ibuhgalter.net/ru/articles/803     Почнемо з того, що трудове законодавство не містить приписів щодо оформлення заяви про прийняття на роботу. Згадки про таку заяву не містить і ст. 24 КЗпП , яка передбачає, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб — ДРЗДСС 1 , а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту, про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зазвичай, коли йдеться про працевлаштування без обов’язкового укладення трудового договору у письмовій формі, трудові відносини оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівник ознайомлюється під підпис. Однак вже давно сформувалася кадрова практика написання майбутнім працівником...