Перейти до основного вмісту

Помилки в юридичних текстах, які мають значення

 Источник https://loyer.com.ua/uk/pomylky-v-tekstah-yaki-vazhko-pomityty/

 

Розповсюджені помилки

У випадку з авторською сліпотою ми просто не помічаємо власних помилок. Однак бувають ситуації, коли автори пишуть неправильно, бо не знають або забули як правильно. Нижче наведу найрозповсюдженіші помилки, які трапляються у юридичних текстах:

  • Закон вступив в законну силу/дію

Вступити можна в калюжу, а не силу. В українській мові краще писати — набирати чинності.

  • Прийняти участь

Це теж росіянізм. Українською правильно — взяти/брати участь.

  • Копія вірна

Вірним можна бути у коханні, а от якщо мова про документ, то — згідно з оригіналом.

  • Заняття адвокатською діяльністю

Правильно заняття, а не заЙняття.

  • Термін/строк

Термін і строк — це різні поняття. Термін — певний момент у часі (конкретна дата календаря, число, день). Строк — певний період у часі (може тривати години, дні, місяці, роки).

  • На протязі

Це калька з російської мови, що дослівно перекладається «на сквозняке». В українській мові краще вживати такі варіанти, як протягом або впродовж.

  • Діюче законодавство

Калька, краще писати — чинне.

  • Йде мова

Мова нікуди не ходить. Ліпше писати — ідеться, йшлося.

  • По ходу

Калька. Краще замінити на слова — під час, у процесі.

  • Виключення/виняток

Виключення — це усунення, припинення дії: виключення зі списку, з університету, з організації. Виняток — відхилення від правила, від чогось звичайного. Тому пишемо виняток, а не виключення з правил.

  • Даний

Прикметник даний — росіянізм. Виняток, коли мова про дані (персональні, відкриті чи будь-які інші). Тому замінюємо на цей/такий або інші слова. Наприклад, на даний момент — наразі, натепер.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дія закону у часі: особливості правозастосовної практики Верховного Суду КАС ЦПК

 https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/958781/   Одним із найскладніших питань, які досить часто виникають у процесі вирішення судових спорів, є питання дії закону в часі. Такі питання можуть мати найрізноманітніші форми, зокрема визначення норми закону, яку слід застосувати до спірних правовідносин, які виникли у минулому, але на момент виникнення спору та/або розгляду справи в суді (тривалості відповідної адміністративної процедури) така норма втратила чинність або була суттєво змінена (шляхом розширення або звуження правомочностей суб’єкта приватного права або суб’єкта публічного права). Вирішуючи ці питання, обов’язково необхідно враховувати зміст конституційного принципу незворотності дії закону у часі та негайної дії норми процесуального права, а також аналізувати рішення Конституційного Суду України щодо порядку застосування норми права у часі та вже сформовану практику Верховного Суду із зазначеного питання. Позицію щодо незворотності дії в...

Судова справа: чи всі документи необхідно надсилати іншим учасникам? Богдан ШАБАРОВСЬКИЙ

 https://juscutum.com/sudova-sprava-chi-vsi-dokumenti-neobkhi/   12.10.2018    З прийняттям нових процесуальних кодексів в юридичній спільноті поширився міф про те, що всі документи, які ви плануєте подати в суд, потрібно попередньо надіслати іншим учасникам справи. На жаль, цей міф популярний і серед суддів. Одного разу я отримав зауваження від суду через те, що не направив іншій стороні заяву про виклик свідка. Брехня виглядає найбільш правдоподібно тоді, коли це наполовину правда. Так само і з направленням процесуальних документів: лише деякі з них слід направляти іншим учасникам справи. В процесуальних кодексах ніде не сказано, що всі документи перед подачею в суд необхідно направити іншим учасникам. Інакше це може дійти до абсурду. А заяву про ознайомлення з матеріалами справи теж потрібно направляти іншим учасникам? А про отримання копії судового рішення? З цього можна зробити простий висновок: попереднє направлення документів іншим учасникам справи...

Заява - власноруч або друкована

 https://ibuhgalter.net/ru/articles/803     Почнемо з того, що трудове законодавство не містить приписів щодо оформлення заяви про прийняття на роботу. Згадки про таку заяву не містить і ст. 24 КЗпП , яка передбачає, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб — ДРЗДСС 1 , а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту, про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зазвичай, коли йдеться про працевлаштування без обов’язкового укладення трудового договору у письмовій формі, трудові відносини оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівник ознайомлюється під підпис. Однак вже давно сформувалася кадрова практика написання майбутнім працівником...