Перейти до основного вмісту

оскарження ухвали окремо від рішення суду

​​Ухвала суду підлягає оскарженню окремо від рішення суду, якщо особа не може поновити свої права в інший спосіб – ОП КЦС ВС

Районний суд відмовив у затвердженні мирової угоди на стадії виконання судового рішення у справі про знесення самочинного будівництва, оскільки її умови про поділ по 1/2 між сторонами будівель, які підлягають знесенню, суперечать рішенню суду, є прихованим способом узаконення самочинного будівництва. 

Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу заявникам, зазначаючи, що п. 11 ч. 1 ст. 353 ЦПК України передбачає, що окремо від рішення може бути оскаржена ухвала щодо затвердження мирової угоди. Натомість заявники оскаржують ухвалу про відмову в затвердженні мирової угоди.

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики, скасував ухвалу апеляційного суду та передав справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, зробивши такі правові висновки.

Об’єднана палата врахувала та нагадала свою практику, відповідно до якої:

– висновок апеляційного суду про те, що ухвала суду про відмову у визнанні мирової угоди не може бути оскаржена в апеляційному порядку, не відповідає принципу верховенства права, Конституції України, нормам процесуального права і рішенням Конституційного Суду України; 

– відмовляти в оскарженні ухвали потрібно з урахуванням можливості / неможливості особи, яка подає апеляційну скаргу, поновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду;

– ухвала суду першої інстанції за результатами вирішення питання про привід боржника може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки особа, яка подає апеляційну скаргу, не може поновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції.

При цьому Об’єднана палата була послідовною у своїх правових висновках щодо порушеного питання.

На підставі викладеного ОП КЦС ВС дійшла висновку, що тлумачення та застосування положень ст. 353 ЦПК України має відбуватися з урахуванням можливості / неможливості особи, яка подає апеляційну скаргу, поновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.

При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом із рішенням суду. 

Ухвала про відмову в затвердженні мирової угоди, яка укладена на стадії виконання судового рішення, може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки, з урахуванням стадії укладення мирової угоди, особа, яка подає апеляційну скаргу, не може поновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову в затвердженні мирової угоди, яка укладена на стадії виконання судового рішення.

Постанова Верховного Суду від 1 листопада 2021 року у справі № 2-41/2006 (провадження № 61-12703сво21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/100817034.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дія закону у часі: особливості правозастосовної практики Верховного Суду КАС ЦПК

 https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/958781/   Одним із найскладніших питань, які досить часто виникають у процесі вирішення судових спорів, є питання дії закону в часі. Такі питання можуть мати найрізноманітніші форми, зокрема визначення норми закону, яку слід застосувати до спірних правовідносин, які виникли у минулому, але на момент виникнення спору та/або розгляду справи в суді (тривалості відповідної адміністративної процедури) така норма втратила чинність або була суттєво змінена (шляхом розширення або звуження правомочностей суб’єкта приватного права або суб’єкта публічного права). Вирішуючи ці питання, обов’язково необхідно враховувати зміст конституційного принципу незворотності дії закону у часі та негайної дії норми процесуального права, а також аналізувати рішення Конституційного Суду України щодо порядку застосування норми права у часі та вже сформовану практику Верховного Суду із зазначеного питання. Позицію щодо незворотності дії в...

Судова справа: чи всі документи необхідно надсилати іншим учасникам? Богдан ШАБАРОВСЬКИЙ

 https://juscutum.com/sudova-sprava-chi-vsi-dokumenti-neobkhi/   12.10.2018    З прийняттям нових процесуальних кодексів в юридичній спільноті поширився міф про те, що всі документи, які ви плануєте подати в суд, потрібно попередньо надіслати іншим учасникам справи. На жаль, цей міф популярний і серед суддів. Одного разу я отримав зауваження від суду через те, що не направив іншій стороні заяву про виклик свідка. Брехня виглядає найбільш правдоподібно тоді, коли це наполовину правда. Так само і з направленням процесуальних документів: лише деякі з них слід направляти іншим учасникам справи. В процесуальних кодексах ніде не сказано, що всі документи перед подачею в суд необхідно направити іншим учасникам. Інакше це може дійти до абсурду. А заяву про ознайомлення з матеріалами справи теж потрібно направляти іншим учасникам? А про отримання копії судового рішення? З цього можна зробити простий висновок: попереднє направлення документів іншим учасникам справи...

Заява - власноруч або друкована

 https://ibuhgalter.net/ru/articles/803     Почнемо з того, що трудове законодавство не містить приписів щодо оформлення заяви про прийняття на роботу. Згадки про таку заяву не містить і ст. 24 КЗпП , яка передбачає, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб — ДРЗДСС 1 , а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту, про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зазвичай, коли йдеться про працевлаштування без обов’язкового укладення трудового договору у письмовій формі, трудові відносини оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівник ознайомлюється під підпис. Однак вже давно сформувалася кадрова практика написання майбутнім працівником...