Перейти до основного вмісту

клопотання. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції 12.06.2009 N 2 . Відкладення вирішення клопотань не допускається. знову заявляти клопотання з того самого питання в процесі судового розгляду

 

22. Виконуючи  вимоги статті 167 ЦПК ( 1618-15 ),  головуючий 
має роз'яснити особам,  які беруть участь у справі,  їх  права  та 
обов'язки, зокрема ті, що передбачені статтями 10, 11, 27 і 31 ЦПК 
( 1618-15 ),  а також  попередити  про  те,  що  вони  зобов'язані 
добросовісно  здійснювати  свої  процесуальні  права  і виконувати 
процесуальні обов'язки.


     Клопотання осіб,  які  беруть  участь  у  справі,  з  питань, 
пов'язаних з розглядом справи,  суд вирішує  негайно.  Відкладення 
вирішення  клопотань не допускається.  Відмова в їх задоволенні не 
позбавляє права осіб,  які беруть участь у справі,  знову заявляти 
клопотання з того самого питання в процесі судового розгляду, якщо 
при цьому немає зловживання процесуальними правами. Суд вправі при 
вирішенні  повторного  клопотання  з  урахуванням зміни обставин у 
ході розгляду справи постановити іншу ухвалу  по  суті  заявленого 
клопотання.
Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Дія закону у часі: особливості правозастосовної практики Верховного Суду КАС ЦПК

 https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/958781/   Одним із найскладніших питань, які досить часто виникають у процесі вирішення судових спорів, є питання дії закону в часі. Такі питання можуть мати найрізноманітніші форми, зокрема визначення норми закону, яку слід застосувати до спірних правовідносин, які виникли у минулому, але на момент виникнення спору та/або розгляду справи в суді (тривалості відповідної адміністративної процедури) така норма втратила чинність або була суттєво змінена (шляхом розширення або звуження правомочностей суб’єкта приватного права або суб’єкта публічного права). Вирішуючи ці питання, обов’язково необхідно враховувати зміст конституційного принципу незворотності дії закону у часі та негайної дії норми процесуального права, а також аналізувати рішення Конституційного Суду України щодо порядку застосування норми права у часі та вже сформовану практику Верховного Суду із зазначеного питання. Позицію щодо незворотності дії в...
Дописати коментар
Докладніше

Судова справа: чи всі документи необхідно надсилати іншим учасникам? Богдан ШАБАРОВСЬКИЙ

 https://juscutum.com/sudova-sprava-chi-vsi-dokumenti-neobkhi/   12.10.2018    З прийняттям нових процесуальних кодексів в юридичній спільноті поширився міф про те, що всі документи, які ви плануєте подати в суд, потрібно попередньо надіслати іншим учасникам справи. На жаль, цей міф популярний і серед суддів. Одного разу я отримав зауваження від суду через те, що не направив іншій стороні заяву про виклик свідка. Брехня виглядає найбільш правдоподібно тоді, коли це наполовину правда. Так само і з направленням процесуальних документів: лише деякі з них слід направляти іншим учасникам справи. В процесуальних кодексах ніде не сказано, що всі документи перед подачею в суд необхідно направити іншим учасникам. Інакше це може дійти до абсурду. А заяву про ознайомлення з матеріалами справи теж потрібно направляти іншим учасникам? А про отримання копії судового рішення? З цього можна зробити простий висновок: попереднє направлення документів іншим учасникам справи...
Дописати коментар
Докладніше

Заява - власноруч або друкована

 https://ibuhgalter.net/ru/articles/803     Почнемо з того, що трудове законодавство не містить приписів щодо оформлення заяви про прийняття на роботу. Згадки про таку заяву не містить і ст. 24 КЗпП , яка передбачає, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб — ДРЗДСС 1 , а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту, про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зазвичай, коли йдеться про працевлаштування без обов’язкового укладення трудового договору у письмовій формі, трудові відносини оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівник ознайомлюється під підпис. Однак вже давно сформувалася кадрова практика написання майбутнім працівником...
Дописати коментар
Докладніше