Перейти до основного вмісту

10 порад з прикладами, як спростити юридичні тексти не тільки у статтях для ЗМІ, а і в документах

 джерело https://loyer.com.ua/uk/yakshho-lyudy-budut-vse-rozumity-to-navishho-todi-advokaty/



Поради та приклади

1. Уникайте багатослів’я.

Багатослів’я — це коли автор вживає в реченні зайві слова. Як наслідок, воно стає довгим та перевантаженим. Іноді три-чотири слова можна замінити на одне:

  • У нічний період часу — вночі
  • У більшості випадків — здебільшого

2. Боріться з плеоназмами.

Плеоназм — сполучення близьких за значенням слів, з яких одне або кілька логічно зайві.

Наприклад, у словосполученні головний лейтмотив — слово «головний» зайве. Адже лейтмотив — це і є головний мотив.

3. Не вживайте дієслів пасивного стану. Краще замініть на активну конструкцію.

  • Мною було прийнято рішення — я вирішив
  • Нами було проведено дослідження — ми дослідили

4. Позбавтеся канцеляризмів

Канцеляризми — це пусті, «бездушні» словосполучення, що характерні для бюрократичної мови. Вони ускладнюють текст та надають йому шаблонного значення.

Часто такі довгі словесні конструкції можна замінити одним або двома словами:

  • доводжу до вашого відома — повідомляю
  • такий стан речей є неприпустимим — це неприпустимо

Мені подобається порада від Стівена Кінга:

«Просто зараз дайте собі урочисту обіцянку ніколи не казати “Джон затримався через потребу здійснити акт дефекації”, коли хочете сказати “Джон затримався, бо захотів срати»

5. Не використовуйте мовних штампів.

Часто це вживання кількох абстрактних слів, розташованих поряд:

  • питання підвищення
  • забезпечення виконання

Краще одне зі слів замінити на інфінітив:

  • забезпечити виконання
  • виконати зобов’язання

Ці приклади показують, як можна видалити з тексту зайві слова, не змінивши суті. Як наслідок, речення стане коротшим і не буде перевантажене непотрібними словами.

6. Уникайте кальки. 

  • Закон вступив в законну силу
  • Закон вступив в дію

Конструкція «вступати в дію, в силу» є калькою. Замініть стилістично кращим варіантом:

Закон набув чинності.

7. Будьте чіткими.

У мову юристів часом в’їдаються скальковані штампи, такі як «копія вірна». Та не всі знають, що так писати неправильно.

Згідно з оригіналом — правильний варіант в українській мові. Адже вірним можна бути в дружбі чи коханні.

8. Не плутайте поняття.

Юристи часто використовують у документах слова: термін і строк. Тут важливо не плутати:

Термін — певний момент у часі (конкретна дата календаря, число, день). Термін виконання замовлення — 28 березня 2020 року.

Строк — певний період у часі (може тривати години, дні, місяці, роки). Строк дії договору — 3 роки з моменту підписання.

9. Не пишіть довгими реченнями.

Речення на пів сторінки А4 читати і сприймати важко. Якщо ви не можете прочитати його на одному диханні — значить щось пішло не так. Часто, там де ставиться кома, можна поставити крапку.

10. Не «переборщіть» з короткими.

Іноді буває, що автор женеться за короткими реченнями і розбиває одне логічно зв’язане на кілька. Таке явище називається парцеляція. Це погано, адже тоді такі короткі речення синтаксично неповні і не мають суті самі по собі.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дія закону у часі: особливості правозастосовної практики Верховного Суду КАС ЦПК

 https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/958781/   Одним із найскладніших питань, які досить часто виникають у процесі вирішення судових спорів, є питання дії закону в часі. Такі питання можуть мати найрізноманітніші форми, зокрема визначення норми закону, яку слід застосувати до спірних правовідносин, які виникли у минулому, але на момент виникнення спору та/або розгляду справи в суді (тривалості відповідної адміністративної процедури) така норма втратила чинність або була суттєво змінена (шляхом розширення або звуження правомочностей суб’єкта приватного права або суб’єкта публічного права). Вирішуючи ці питання, обов’язково необхідно враховувати зміст конституційного принципу незворотності дії закону у часі та негайної дії норми процесуального права, а також аналізувати рішення Конституційного Суду України щодо порядку застосування норми права у часі та вже сформовану практику Верховного Суду із зазначеного питання. Позицію щодо незворотності дії в...

Судова справа: чи всі документи необхідно надсилати іншим учасникам? Богдан ШАБАРОВСЬКИЙ

 https://juscutum.com/sudova-sprava-chi-vsi-dokumenti-neobkhi/   12.10.2018    З прийняттям нових процесуальних кодексів в юридичній спільноті поширився міф про те, що всі документи, які ви плануєте подати в суд, потрібно попередньо надіслати іншим учасникам справи. На жаль, цей міф популярний і серед суддів. Одного разу я отримав зауваження від суду через те, що не направив іншій стороні заяву про виклик свідка. Брехня виглядає найбільш правдоподібно тоді, коли це наполовину правда. Так само і з направленням процесуальних документів: лише деякі з них слід направляти іншим учасникам справи. В процесуальних кодексах ніде не сказано, що всі документи перед подачею в суд необхідно направити іншим учасникам. Інакше це може дійти до абсурду. А заяву про ознайомлення з матеріалами справи теж потрібно направляти іншим учасникам? А про отримання копії судового рішення? З цього можна зробити простий висновок: попереднє направлення документів іншим учасникам справи...

Заява - власноруч або друкована

 https://ibuhgalter.net/ru/articles/803     Почнемо з того, що трудове законодавство не містить приписів щодо оформлення заяви про прийняття на роботу. Згадки про таку заяву не містить і ст. 24 КЗпП , яка передбачає, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб — ДРЗДСС 1 , а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту, про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зазвичай, коли йдеться про працевлаштування без обов’язкового укладення трудового договору у письмовій формі, трудові відносини оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівник ознайомлюється під підпис. Однак вже давно сформувалася кадрова практика написання майбутнім працівником...