Перейти до основного вмісту

Публікації

Домашнє насилля

  Насилля в сім'ї: як уникнути відповідальності  https://blog.liga.net/user/vshtyka/article/45560   Домашнє насильство треба розмежовувати для правильної кваліфікації діянь та визначення необхідних доказів: 1) Фізичне : - ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання та кусання; - позбавлення волі, побої, мордування, тілесні ушкодження, залишення в небезпеці, ненадання допомоги та інші насильницькі правопорушення. 2) Сексуальне : - будь-які діяння сексуального характеру без згоди чи в присутності дитини; - примус до сексуального акту з іншою людиною та інші правопорушення в цій сфері, у тому числі щодо дитини чи в її присутності. 3) Психологічне : - образи, погрози, зокрема, інших осіб; - приниження, переслідування, залякування чи інші дії, спрямовані на обмеження вираження волі; - контроль народження; - якщо викликали у постраждалої страх за свою безпеку чи інших, емоційну невпевненість, нездатність захиститись чи шкоду психіці. 4) Економічне : - позбавл...

право на апеляцію

  РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО  СУДУ  УКРАЇНИ ДРУГИЙ СЕНАТ у справі за конституційними скаргами Кременчуцького Анатолія Михайловича та Павлика Владислава Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису частини десятої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення м. Київ 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021 Справа № 3-173/2018(1186/18, 77/19) Із набранням чинності Законом № 1401 до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення ( пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Тобто за чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених закон...

судовий збір

 Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Постанова від 16 грудня 2021 року у справі № 11-164сап21. ВП ВС про просту мову судових рішень!

 https://reyestr.court.gov.ua/Review/102267672?fbclid=IwAR1bp6yzf7tVfu9b-urZCHJJwe8TGoiSRlIkfTYZrsQrN44oEOroIDgtoLQ   "   Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Згідно з практикою цього Суду «навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов`язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції». У рамках скарги за статтею 6 Конвенції для того, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду...

ВАСУ - Щодо визначення наявності суспільного інтересу до інформації необхідно враховувати таку практику Європейського суду

 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16#Text 8.3. Щодо визначення наявності суспільного інтересу до інформації необхідно враховувати таку практику Європейського суду: 1) суспільний інтерес в інформації про втручання представника влади в кримінальне розслідування (справа "Гужа проти Молдови", заява № 14277/04, рішення від 12 лютого 2012 року); 2) суспільний інтерес в інформації про погані умови догляду за пацієнтами (справа "Хайніш проти Німеччини", заява № 28274/08, рішення від 21 липня 2011 року); 3) суспільний інтерес в інформації про тиск на суддів (справа "Кудєшкіна проти Росії", заява № 29492/05, рішення від 26 лютого 2009 року). Справа стосувалася порушення права на вираження поглядів судді, яка була звільнена з посади після її інтерв'ю ЗМІ, у якому вона прокоментувала поведінку різних посадових осіб, у тому числі голови суду, у резонансній судовій справі про корупцію, яку розглядала заявниця. У рішенні Європейський суд з...

пленум ВАСУ 29.09.2016 №10 - присвоєння певному документу грифу «для службового користування» (частина друга статті 9 № 2939-VІ) саме по собі не є підставою для відмови у задоволенні запиту на інформацію у ньому, оскільки така підстава не передбачена частиною першою статті 22 Закону № 2939-VІ. суспільний інтерес

 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16#Text ПЛЕНУМ ВИЩОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ УКРАЇНИ   ПОСТАНОВА 29 вересня 2016 року м. Київ № 10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації   Порядок обмеження доступу до інформації – застосування «трискладового тесту» ..... Зокрема, присвоєння певному документу грифу «для службового користування» (частина друга статті 9 № 2939-VІ) саме по собі не є підставою для відмови у задоволенні запиту на інформацію у ньому, оскільки така підстава не передбачена частиною першою статті 22 Закону № 2939-VІ. Аналогічно не може бути відмовлено у доступі до інформації тільки через те, що відповідний вид інформації включено до переліку відомостей, що становлять службову інформацію. Наявність підстав для такої відмови може бути встановлена лише шляхом застосування «трискладового ...

«Смірнов проти України», обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи

  Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.