Перейти до основного вмісту

ВАСУ - Щодо визначення наявності суспільного інтересу до інформації необхідно враховувати таку практику Європейського суду

 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16#Text

8.3. Щодо визначення наявності суспільного інтересу до інформації необхідно враховувати таку практику Європейського суду:

1) суспільний інтерес в інформації про втручання представника влади в кримінальне розслідування (справа "Гужа проти Молдови", заява № 14277/04, рішення від 12 лютого 2012 року);

2) суспільний інтерес в інформації про погані умови догляду за пацієнтами (справа "Хайніш проти Німеччини", заява № 28274/08, рішення від 21 липня 2011 року);

3) суспільний інтерес в інформації про тиск на суддів (справа "Кудєшкіна проти Росії", заява № 29492/05, рішення від 26 лютого 2009 року). Справа стосувалася порушення права на вираження поглядів судді, яка була звільнена з посади після її інтерв'ю ЗМІ, у якому вона прокоментувала поведінку різних посадових осіб, у тому числі голови суду, у резонансній судовій справі про корупцію, яку розглядала заявниця. У рішенні Європейський суд зазначив, що питання функціонування системи правосуддя становлять суспільний інтерес. У своєму інтерв'ю заявниця посилалася на тривожну ситуацію в судах і стверджувала, що випадки тиску на суддів були повсюдними і що до цієї проблеми слід було серйозно поставитися з тим, щоб зберегти незалежність судової системи та суспільну довіру до неї. Суд зазначив, що таким чином суддя, без сумніву, підняла дуже важливе питання суспільного інтересу, яке повинно бути предметом вільного обговорення в демократичному суспільстві;

4) суспільний інтерес у змісті подання депутата до Конституційного Суду щодо конституційності закону (справа "Угорський союз громадянських прав проти Угорщини", заява № 37374/05, рішення від 14 квітня 2009 року);

5) суспільний інтерес в інформації про дозволи на відчуження земельних ділянок (справа "Osterreichische Vereinigung zur Erhaltung, Starkung und Schaffung v. Austria", заява № 39534/07, рішення від 28 листопада 2013 року). Заявник у справі (громадська організація) оскаржував відмову в наданні доступу до рішень за певний період регіональної комісії з погодження операцій з нерухомістю щодо надання дозволів на операції із землею сільськогосподарського або лісогосподарського призначення. Згадана комісія була органом публічної влади і надавала згоду на відчуження сільськогосподарських або лісових земель. Європейський суд визнав суспільно важливими (такими що становлять суспільний інтерес) цілі діяльності громадської організації, у яких відповідна інформація збиралася, а саме збереження земель, що використовуються для сільського та лісового господарства, уникнення передачі таких земель для житлової забудови (питання передачі власності на зазначені землі та її впливу на суспільство);

6) суспільний інтерес в інформації про дипломатичні переговори з актуального питання та позицію уряду (справа "Столл проти Швейцарії", заява № 69698/01, рішення від 10 грудня 2007 року). У справі йшлося про розголошення журналістом таємного звіту, підготовленого послом Швейцарії в США, стосовно стратегії, яку слід було обрати уряду Швейцарії під час переговорів між Світовим єврейським конгресом та швейцарськими банками щодо компенсації жертвам Голокосту за незатребувані активи, розміщені в швейцарських банках. Європейський суд визнав суспільний інтерес в інформації про погляди посла на це питання, а також у питанні знаходження задовільного вирішення проблеми незатребуваних коштів, де йшлося про значні суми грошей. При цьому суспільний інтерес не обмежувався громадянами Швейцарії, а стосувався ширшої міжнародної спільноти, оскільки йшлося про питання із важливим моральним аспектом і питання, яке стосувалося виживших у Другій світовій війні та їхніх родин і нащадків. Суд врахував, що журналістські матеріали були оприлюднені в контексті суспільної дискусії з питання, яке широко висвітлювалося в швейцарських ЗМІ і яке глибоко розділило суспільну думку в Швейцарії, а саме питання компенсації жертвам Голокосту за незатребувані депозити на рахунках швейцарських банків. Обговорення питання активів жертв Голокосту та ролі Швейцарії в Другій світовій війні в той час було дуже гарячим і мало міжнародний вимір. Суд визнав, що суспільство мало правомірний інтерес в отриманні інформації про посадових осіб, які мали справу з таким чутливим питанням, їх стиль та стратегію переговорів - така інформація була одним із засобів для громадськості для формування думки з приводу ідей та позицій політичних лідерів. Суд встановив також, що суспільний інтерес полягав не лише в інформуванні читачів газети з актуального питання, але й в інтересі органів влади забезпечити позитивний і задовільний результат дипломатичних переговорів, які проводилися на той час. Відповідно потрібно було збалансувати два суспільних інтереси;

7) суспільний інтерес в інформації про оплату праці керівника великої приватної компанії ("Фресоз та Руар проти Франції", заява № 29183/95, рішення від 21 січня 1999 року). У справі йшлося про статтю в пресі про доходи керівника одного з найбільших автовиробників Франції. Європейський суд зазначив, що стаття була оприлюднена під час великого трудового спору та страйку на підприємстві, працівники якого вимагали підвищення заробітної плати, у чому їм було відмовлено керівництвом. У статті вказувалося, що голова компанії отримав значне збільшення своєї зарплати у цей період. Тому стаття робила внесок у суспільну дискусію з питання загального інтересу. Значення цієї інформації виходило за рамки дискусії лише щодо голови компанії як особи, а стосувалося дискусійних питань загального інтересу з огляду на важливість та роль керівника, масштаб трудового спору та розмір компанії. Тому стаття стосувалася не репутації чи прав голови компанії, а управління компанією, якою він керував, і це становило суспільний інтерес;

8) суспільний інтерес в інформації про використання природних ресурсів ("Романенко та інші проти Росії", заява № 11751/03, рішення від 8 жовтня 2009 року);

9) суспільний інтерес в інформації про будівництво житла для депутатів за державний кошт ("Флакс проти Молдови" (№ 7), № 25367/05, рішення від 24 листопада 2009 року);

10) суспільний інтерес в інформації щодо вузького, спеціалізованого питання історії ("Азеведо проти Португалії", № 20620/04, рішення від 27 березня 2008 року);

11) суспільний інтерес в інформації щодо можливого порушення норм публічними особами в приватній сфері ("Тонсберґс Блад АС проти Норвегії", № 510/04, рішення від 1 березня 2007 року). Європейський суд погодився з тим, що можливе порушення публічною особою законів та правил, які спрямовані на захист важливого суспільного інтересу, навіть якщо це стосується приватної сфери, може за певних обставин становити предмет правомірного суспільного інтересу, що й мало місце в цій справі;

12) суспільний інтерес в інформації щодо небезпеки для здоров'я ("Санді Таймс проти Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії", № 6538/74, рішення від 26 квітня 1979 року).

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Судова справа: чи всі документи необхідно надсилати іншим учасникам? Богдан ШАБАРОВСЬКИЙ

 https://juscutum.com/sudova-sprava-chi-vsi-dokumenti-neobkhi/   12.10.2018    З прийняттям нових процесуальних кодексів в юридичній спільноті поширився міф про те, що всі документи, які ви плануєте подати в суд, потрібно попередньо надіслати іншим учасникам справи. На жаль, цей міф популярний і серед суддів. Одного разу я отримав зауваження від суду через те, що не направив іншій стороні заяву про виклик свідка. Брехня виглядає найбільш правдоподібно тоді, коли це наполовину правда. Так само і з направленням процесуальних документів: лише деякі з них слід направляти іншим учасникам справи. В процесуальних кодексах ніде не сказано, що всі документи перед подачею в суд необхідно направити іншим учасникам. Інакше це може дійти до абсурду. А заяву про ознайомлення з матеріалами справи теж потрібно направляти іншим учасникам? А про отримання копії судового рішення? З цього можна зробити простий висновок: попереднє направлення документів іншим учасникам справи...

Дія закону у часі: особливості правозастосовної практики Верховного Суду КАС ЦПК

 https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/958781/   Одним із найскладніших питань, які досить часто виникають у процесі вирішення судових спорів, є питання дії закону в часі. Такі питання можуть мати найрізноманітніші форми, зокрема визначення норми закону, яку слід застосувати до спірних правовідносин, які виникли у минулому, але на момент виникнення спору та/або розгляду справи в суді (тривалості відповідної адміністративної процедури) така норма втратила чинність або була суттєво змінена (шляхом розширення або звуження правомочностей суб’єкта приватного права або суб’єкта публічного права). Вирішуючи ці питання, обов’язково необхідно враховувати зміст конституційного принципу незворотності дії закону у часі та негайної дії норми процесуального права, а також аналізувати рішення Конституційного Суду України щодо порядку застосування норми права у часі та вже сформовану практику Верховного Суду із зазначеного питання. Позицію щодо незворотності дії в...

Заява - власноруч або друкована

 https://ibuhgalter.net/ru/articles/803     Почнемо з того, що трудове законодавство не містить приписів щодо оформлення заяви про прийняття на роботу. Згадки про таку заяву не містить і ст. 24 КЗпП , яка передбачає, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб — ДРЗДСС 1 , а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту, про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зазвичай, коли йдеться про працевлаштування без обов’язкового укладення трудового договору у письмовій формі, трудові відносини оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівник ознайомлюється під підпис. Однак вже давно сформувалася кадрова практика написання майбутнім працівником...